Людмила Дрезналь
Народилась в с. Вишнівчик, Чемеровецького району. Освіта вища, педагогічна. Пише вірші на різну тематику. Працювала викладачем в училищі культури. Друкується в місцевій ті всеукраїнській пресі. Є співавтором п’ятнадцяти колективних збірників. Багато віршів стали піснями, які лунають на місцевому радіо і по телебаченні.
Моя Вкраїно, земле рідна,
Ніщо не спинить праведний твій шлях,
Ти визнання в усьому світі гідна,
Ти прагнеш миру, як польоту – птах.
Патріотизму б’ють живі джерела,-
Їх не замулить страх і ненависть ворожа.
У кожнім серці мужність ти відкрила,
Бо з тобою – більша сила, Божа!
Зітреш з свого лиця сльозу утрати,
Бо предковічний корінь твій – в добрі!
Неправду долі зможеш подолати,
Прославиш єдністю наш український рід!
Тобі ще доля, вірю, посміхнеться,
Цілющими джерелами заб’є ,
З тобою в унісон нам серце б’ється,
Прославимо святе ім’я твоє,
Бо пробудилась в нас свідомість, -
Ми зрозуміли ким були і є.
Ми – українці! В нас є розум й совість,
І віра в краще сила додає.
Не треба, українці,- брат на брата,
І ворога не пустим на поріг!
За мир і волю - дорога в нас плата,
Країно рідна – долі оберіг!
Юлія Ковальчук
Народилась 1989 року в Кам’янці-Подільському. Вірші почала писати у третьому класі. Є автором збірки «На крилах душі», співавтором колективних збірників «Поема, різьблена з граніту і сердець», «Місто семи культур», «До берегів майбутнього», збірників учасників фестивалю «Повір у себе, і в тебе повірять інші» - «Вітрила надії», «Пролісок». На початку 2012 року ХОДТРК « Поділля – Центр» зняла випуск програми « Подолання» за її участі.
Шевченко в Кам’янці
Стоїть Шевченко молодий в граніті, Щодня стрічає в Кам’янці зорю.
До нього йдуть поважні люди і діти
Віддати в день цей шану Кобзарю .
Століття в безвість ссипались намистом -
Не в силах ми спинити плин часу.
Колись, Тарасе, ти ходив цим містом
І милувався на його красу.
На схилах біля сивої фортеці
Ти, мабуть, зачарований стояв
І захвату не міг здержати в серці:
« Який митець картину цю писав?»
Каньйоном милувався і церквами,
Мости старезні крок відчули твій,
Писав про місто перлами - словами
Ти в «захалявній» книжечці своїй.
Спливли роки за Смотричем - рікою.
Тобі , Кобзарю, нині 200 літ,
Та душі кам’янчан завжди з тобою
І бережуть твій вічний « Заповіт».
Стрічай, Шевченку, Кам’янця світання,
Ще не одна зійде над ним зоря.
Хай лине слово волі і братання,
Звучить безсмертна мова Кобзаря!
Світлана Кремінська
Народилася у Комсомольську-на-Амурі, з 1963 р. – у Кам’янці-Подільському, закінчила СШ № 8, музичну школу, Кам’янець-Подільський Національний університет імені І. Огієнка. Працювала науковим співробітником музею-заповідника, музичним керівником дитячого садка. Заміжня, має двох дочок.
Поезія для неї – це щось більше, ніж прості звукосполуки, чи складне мереживо гарно сплетених слів.
Для неї поезія є життям, яке вона сама відчуває, та творчістю, у якій живе вона і близькі їй спорідненій душі.
Автор збірок поезії « ...Что мы живем», «Год в тетради», співавтор книг « Поетичні струни Ліри», «Навіки в пам’яті народній», «Джерела душі».
Світлана Кремінська є дійсним членом поетичного клубу « Ліра».
Погибшим воинам Майдана
Небесной сотне нет обозначения, -
В канонах церкви нет таких святых.
Мы сами всенародным уваженьем
За смертный подвиг освятили их.
История узнала, кто был правым,-
В борьбе с врагами истина одна.
Стучала сердцем на Майдане правда,
Пролилась кровью праведной она.
Герои Украины! Вы поднялись
К вершинам славы мужеством своим.
За нашу волю до конца сражались,
За нашу долю спет бессмертный гимн.
Клянемся – не забудем ваши лица,
Клянемся – не забудем имена,
Клянемся – ваших подвигов страница
Навеки в нашу память внесена!
Людмила Кур’ян
Народилася 1950 року. Закінчила СШ № 8 і Кам’янець-Подільський педїнститут. За фахом –педагог-філолог. Пише вірші та прозу українською та російською мовами для дорослих і дітей про все, що бачить і пропускає через своє серце. Авторка шести власних збірок поезії, двадцяти колективних збірників та багатьох пісенних текстів.
Героїня фільму «Подолання», створеного ХДОТРК» Поділля – центр».
У творчому клубі «Ліра» з дня його заснування.
Чи перша квітка, чи останній лист,
Чи трав шовковість, а чи поля свіжість,-
Люблю тебе, мій краю, як й колись,
Тобі дарую свої вірність й ніжність.
Люблю твій фейєрверк далеких зір,
Ми з ненею їх, ніччю, - наче сестри .
Люблю я баранці зелених гір
І галасливих горобців оркестри.
Люблю п’янке повітря молоде
І жабку, що в болоті репетує.
Люблю, коли в березах сік гуде
І дощ сліпий по – доброму жартує.
Люблю кульбабки білу булаву,
Метелика, з яким в ярку вітаюсь.
Люблю я землю, на якій живу,
З якої вийшла і в яку сховаюсь.
Неля Лещинська
Народилася 1941 року у місті Кам’янці-Подільському.
Вчилася у СШ № 3, Чернівецькому кооперативному технікум, закінчила Донецький інститут торгівлі.
Її вірші та пісні опубліковані у місцевій періодиці та поетичних збірниках «Кам’янець-Подільські мости», «Грані тисячоліть на струнах слова», у авторських збірках «Мелодии души», «Пісенний світ мого життя», яка доповнена диском з її піснями.
Керівник творчого клубу «Ліра».
Ти, Кам’янцю, - причал й надія,
Куточок райський на землі,
Де б не була – з тобою мої мрії,
Тут завжди жили пращури мої.
В цвіту каштанів, в зелені садів,
В легендах, заповитих у намисто,
У добрих справах прадідів, дідів
Ти славишся віками, моє місто.
Яскраво храмів куполи блищать
Із тихим, добрим срібним передзвоном,
Фортечні башти височать,
Віщають давнину нам бастіони.
Старими вуличками міста йду,
Милуюсь краєвидами каньйону.
Я народилась тут і тут живу,
Та знову кожен раз радію цьому.
Леся Приліпко
Народилася 1994 року в м. Біла Церква. Вірші почала писати в 14 років. Друкувалася в літературних альманахах «Ліра», «Вінтаж», «Софія», « Берегиня», «За чашкою кави», «15 творчих років «Ліри», всеукраїнській літературно – художній газеті «Гарний настрій», в «Gazeta de Herta» та Кам’янець – Подільській газеті «Ключ». Є чимало віршів, написаних про кохання та рідний край. Джерелом натхнення вважає книги та музику.
Українському слову присвячується! Яке ж співуче українське слово,
Яке ж барвисте й гарне ти,
Як дзвениш чудово,
Аж в піснях тепліють ноти!
Краса твоя – в материнській колисковій,
Твій цвіт – в коханні, перших зізнаннях,
Ти зіграєш в віхолі зимовій,
Засяєш сонцем у похмурих днях.
З тобою в бій ішли сміливо,
За землю рідну боролись до останку.
Ти вершило диво,
Час наближаючи до мирного світанку.
Чарівна і могутня твоя сила,
Тебе нікому не здолати!
Ти – скарб народу, наші крила,
Навік клянемсь тебе оберігати!